Us to define the essential elements that contribute to the pain- free adaptation of the В. Ачкасов В.А., Гуторов В.А. Политология : учебник. П.Терроризм в XXI веке / Под общей ред. Ярослава Мудрого'; уклад. Навчально-методичний пос. Подтвержден адрес электронной почты в домене e-mail.ua. Научная работа по направлению Экономика и управление бесплатно тема (звонок бесплатный). Научная работа по направлению Экономика и управление бесплатно тема. Гражданское общество в Украине: реальность и пути формирования. Аннотациянаучной статьипо экономике и экономическим наукам, автор научной работы — Требин М. Предложены пути дальнейшего совершенствования институтов гражданского общества. П. Текстнаучной работына тему . Научная статья по специальности. Запропоновано шляхи подальшого вдосконалення . Розбудова демократично. У сучасних умовах укра. Проте вже зараз в наявност. Водночас громадянське сусп. Остання, сприяючи формуванню громадянського сусп. Передумовами розвитку громадянського сусп. Осмислення проблеми становлення . Вже у Платона (його м. Дуже активно феномен громадянського сусп. Фассаером, американськими пол. Тесаржом, словацьким ученим Р. Але процес формування громадянського сусп. З цим поняттям сталося приблизно те саме, що . Там, де такий феномен . Тому й обговорення проблеми наявност. Зубов, на «суперечку про в. Можна сказати, що цей процес не завершений в жодн. Формування громадянського сусп. Поняття «громадянське сусп. Суд визначив положення Закону Укра. Положення Закону максимально наближен. Так, цей прогресивний характер в. Законодавче середовище для розвитку громадянського сусп. Призначення громадських орган. При цьому серед тих, хто безпосередньо бере участь у д. Тому 5. 2 % громадян Укра. Так, за те, аби реальний вплив на ухвалення державних р. У зазначеному рейтингу Укра. Тому сприятливим для функц. Цим Законом передбачено спрощення процедури ре. За прогнозуваннями експерт. Уперше словосполучення «Brain trust» вжив американський журнал. Жодного незалежного анал. На жаль, статистика не завжди в. Представницька демократ. Хоча впродовж останнього часу р. У сучасних умовах на формування пол. Каналами висловлювання громадсько. Канали висловлювання громадсько. За даними загальнонац. Цимбалюк, «школою формування правосв. Так, за результатами досл. Саме за напрямом «Громадянське сусп. Показово, що за показником адвокац. Треба визначити й основн. Але бажання - бажаннями, а д. Герцена, що «не можна плутати другий м. Це дуже складний шлях, але його треба пройти. Ця проблема була названа «past dependency problem». Його метою було з’ясувати, як. Культура народу, його традиц. Забезпечивши людям свободу (усунувши «несвободи»), кра. Там, де громадянське сусп. Ось чому так актуальним . В основному зникли вс. Тому свобода особистост. Велике свято, присвячене 1. У даний час проголошена свобода слова реал. Права користування особистою власн. Саме тому ринкову економ. У той же час ринкова економ. Разом. з тим не розв’язано проблему . Жодна форма громадянського управл. Зараз форми такого контролю в. Лише за таких умов може зберегтися обраний народом, . Процес розбудови громадянського сусп. Але процес розбудови в. Общественный договор и гражданское общество . Б’ючи па сполох - раунд 2: па захист демократ. Григоренко // Громадянське сусп. Ярослава Мудрого ; редкол.: Ю. На шляху до громадянського сусп. Вибори як чинник розвитку громадянського сусп. Коротков // Правова культура . Показники розвитку громадянського сусп. Послання Президента Укра. Про стан розвитку громадянського сусп. Что такое гражданское общество / И. Тодер // Второе дыхание. Парадокси громадянського сусп. Чи зможе громадянське сусп? Чого насамперед не вистача? Предложены пути дальнейшего. Политическая аксиология: генезис и новые ориентиры исследования. Аннотациянаучной статьипо государству и праву, юридическим наукам, автор научной работы — Жеребятникова И. Определены аксиологическая динамика и существенное влияние ценностных факторов на характер политических процессов. Рассмотрены перспективные направления анализирования ценностных основ политической жизни современного украинского общества. В. Текстнаучной работына тему . Научная статья по специальности. Жеребятнгкова, кандидат сощолопчних наук. ПОЛ1. ТИЧНА АКС1. ОЛОГ1. Я: ГЕНЕЗА ТА НОВ1 ОР1. СНТИРИ ДОСЛ1. ДЖЕННЯ. Досл. 1джено еволющю та особливост. Визначено аксюлоячну динамту та . Розглянуто перспективна напря ми анал. На сучасному етат в Укрш'ш вщбуваеться радикальна трансформащя пол^ично'1' системи сустльства, поличного режиму та шститупв влади, загострюсться суперництво мiж пол^ичними силами, ускладнюеться взаeмодiя мiж державою та громадянським суспшьством, з'являються новi форми участi громадян у полчищ. Суспiльно- полiтичнi процеси мають по суп аксюлопчт вимiри, адже вони формуються та протiкають у межах системи щнностей, яка е штегруючою та солiдаризуючою у певнiй пол^ичнш спiльнотi. У зв'язку з цим проблема вивчення пол^ичних цiнностей та варiантiв ! Панарiн, «коли щнносп вгасають i залишаються тiльки штереси, вiдкриваеться шлях до найменшого опору — зумовлешсть обставинами. Так закладаються основи одноварiантного свiту: утрачаються глибою цiннiснi орiентацii, люди поводяться в дус найбiльш iмовiрного. Торжество найвiрогiднiшого означае ентропiю — виродження сустльства» . Отже, пол^ичний контекст демократизацп украшського суспiльства виявляе проблеми щншсного. Дослщження аксюлопчно'х проблематики полiтичного життя вiдображено в працях представникiв рiзноманiтних наукових течiй. Вагомий внесок у розробку проблеми природи цшностей, у тому чист полiтичних, зробили таю зарубiжнi вченi, як Г. Серед украшських дослiдникiв, якi висвiтлювали рiзноманiтнi аспекти проблеми впливу цшностей на функщонування пол^ично! Яременко та ш. Мета статтi — дослiдити еволющю становлення пол^ично! Аксюлопчне знання як особлива сфера наукового пошуку спрямовуе на дослщження цшностей рiзних титв та взаемин, аналiз цшнюних основ суспiльного життя. Власне термш «аксюлопя» був уведений до наукового обшу в 1. Лапi i став активно використовуватися у фшософп, сощологп та полiтичнiй науцi. Досить поширеним е тлумачення аксюлогл як «вчення про природу цiнностей, 1'хне мюце в реальностi та структурi цшшсного свiту, тобто про зв'язок рiзноманiтних цiнностей мiж собою, iз сощальними 1 культурними факторами та структурою особистосп» . Аксюлопя як самостiйна галузь дослiдження виникае тод^ коли поняття «буття» роздвоюеться на два елементи: реальнiсть та цшшсть як об'ект рiзноманiтних людських побажань i прагнень. Отже, виходячи з наведеного визначення сутносп аксюлопчного знання, можна стверджувати, що система цшностей е тим фактором, який дае можливють характеризувати рiвень розвитку (юторичний, цивiлiзацiйний, культурний. Погодимося з думкою досшдника сучасного стану аксюлогл Д. Леонтьева, який стверджуе: «У науках, яю мають справу з щннюною проблематикою, поняття цiннiсть не посщае того мiсця, яке хоча б приблизно вщповщало його реальнiй значущосп» . Сучаснi гуманiтарнi досшдження, в яких використовуеться аксiологiчний тдхщ, демонструють рiзнi спектри аналiзу щншсних iерархiй людини i суспiльства. Борисова, «щншсна проблематика е об'еднуючою для представниюв уае'1 системи соцiально- гуманiтарного знання. Знанецький витлумачували щнносп як предмет, що мае ютотний змiст i значення для члешв певно'1 сощальнох групи. Науковцi визначали щнносп як «правила поведiнки», що детермшують збереження, регуляцiю та поширення вiдповiдних типiв дiй серед члешв сощально'1 групи . Т. Подiбне визначення дае Н. Смелзер, який убачае у щнностях значущ^ загальноприйнятi, такi, що подшяються суспiльством (соцiальною групою), переконання щодо цшей, яких люди прагнуть, i основних засобiв 1'х досягнення . Лапша, «щнносп — .. Аналопчних поглядiв додержуеться Д. Леонтьев: «Система щнностей.. Перший базуеться на тому, що цiнностями виступають рiзноманiтнi предмети, будь- яю речi (як матерiальнi, так 1 сощальш за сво. Другий пiдхiд акцентуе увагу на щнностях як явищах трансцендентного характеру, що притаманне передуам внутрiшньому св^у людини, е виявом 1. Третiй пiдхiд певним чином синтезуе два попередшх та наповнюе щнносп своерiдним онтологiчним статусом. Сукупнiсть полiтичних цiнностей створюе певну систему, яка виступае одшею з ключових ланок полiтичних вщносин суспiльства i втiлюеться у комплекс його полiтичних iнститутiв. Якщо говорити про спещальне полiтологiчне тлумачення щнностей, то досить поширеною е позищя, згiдно з якою полiтичнi щнносп — це узагальнеш уявлення, котрi постають як полiтичнi iдеали, основоположш принципи полiтичного мислення, що е щеальними критерiями ощнювання та орiентацii суб'ектiв у полiтичнiй дiяльностi. Сучасна пол^ична наука визначае полiтичнi щнносп як «об'екти, явища, ще'1, процеси поличного життя та 1х властивосп, до яких людина ставиться як до задовольняючих 1. Аксюлопчш пiдходи до осмислення пол^ики вперше з'являються у працях фiлософiв Стародавнього Сходу та антично'1 Грецп. Зокрема, Конфуцiй указував на три головш цiнностi держави: економiчну стабшьшсть, вiйськову могутнiсть та полiтичну довiру. З цих трьох складових, на його думку, найголовшшою е щншсть пол^ично. Давньогрецьм фiлософи вдавалися до спроб пояснити мюце i роль таких ушверсально значущих феноменiв, як свобода, ютина, моральнiсть тощо. Аксiологiчний сенс пронизуе все вчення Платона. Найвищою щншстю фшософ. Творчо розвиваючи платонiвське вчення, Арiстотель спрямував сво! За Арютотелем, основою полiтики мае бути мораль як щншсна система сустльства, а пол^ики повиннi не просто захищати iнтереси народу, але при цьому в уах сво. Аксiологiя тут певним чином розчиняеться в теологл. Вищими цiнностями е «Бог», «^ра», «святють» та «святиня». Проте цiнностi сощального, полiтичного, економiчного сенсу постають лише як таю, що е життевовизначальними для цих окремих сфер буття i для само! Бiльш того, людина визначаеться центральним пунктом системи цшностей, 1. Саме в цей перюд з'являеться поняття «полiтичнi цiнностi» як окремий феномен, вони починають розглядатися в 1х сучасному розумшш. Макiавеллi, визначаючи новий змют полiтичних цiнностей, стверджував, що вони мусили б бути вшьними вщ впливу не тшьки релш!, а й моралi. Цшносп певною мiрою прагматизуються, перетворюються на своерщний засiб повсякденного використання. Якщо цiнностi людини чи влади, то заради здшснення власно! Новий час зовам по- новому переформовуе систему щнностей, особливо в плат 1. Кардинальна змiна уявлень про пол^ичш цiнностi спостерiгаеться у працях Ф. Мислитель починае остаточно вщокремлювати пол^ичш цiнностi на основ. Саме за допомогою цього принципу пол^ичш цшносп дютають свое функцiональне визначення в пол^ичних вiдносинах. Гоббса, який спробував ращонально обгрунтувати необхiднiсть появи щнностей. Продовжуючи вже розпочату до нього роботу над проблемою людини як основно'1' детермiнанти суспiльних вiдносин, мислитель дшшов висновку про те, що саме егоютичний стан буття людини як «вшни всiх проти вах» спричинив укладання суспiльного договору i створення держави. Гоббс створив образ правителя, який залишаеться за межами як угоди, так 1 громадянських закошв. Вiн уособлюе iншу систему щнностей, вщмшну вiд . Адже пiсля завершення процесу творення влади втрачаються будь- яю моральнi принципи, правовi регулятори, на яких мали вибудовуватися вiдносини, основним стае лише принцип примусу сили . Локк намагався обгрунтувати i пояснити появу держави, и шституцп в буттi людини за допомогою такого мехашзму, як природний договiр. При цьому в основi держави вш убачав рацiонально виважений прагматизм. Завдяки цьому пол^ичш цiнностi тут школи не стануть чимось самодостатшм, зокрема й стосовно особистiсних свобод людини. Пол^ична система буття i його цiнностi за будь- яких умов у Локка залишаються лише включеними в систему шших цiнностей, яю стосуються особисто'1' свободи iндивiда ^ра, мета, праця, власнiсть). Вони покликаш бути своерiдним iнтеграцiйним, еднальним чинником, який мае забезпечити терпимють одша людини до свобод шшо'1'. Основна щншсть держави полягае у тому, що вона гарантуе повагу до особистих щнностей людини. Саме завдяки такому тдходу до тлумачення суспшьного договору держава, пол^ичш цiнностi мають оргашчний характер зi сво'1'ми ч^ко окресленими функцiями i межами . У цей перюд вiдбуваеться цiннiсне змщення вiд державоцентризму до розумiння людини (й прав i свобод) як найважлившох цiнностi та сенсу юнування держави. Монтеск'е дослщжував, за яких умов пол^ична система забезпечуе необхiдний мiнiмум людських свобод, при цьому вважав справедливють найвищою цiннiстю в полiтицi. Виходячи з цього, Монтеск'е визначав форми правлшня через мiру моральностi, яку несе в собi полiтична дiяльнiсть. Наприклад, доброчеснiсть. Руссо на вершину щншсно'1 iерархii пiдносить свободу i рiвнiсть, зазначаючи, що свобода не може юнувати без рiвностi. Суспшьство i держава у нього мютять негативнi тенденцп, оскiльки вони розбещують людину. Найпршою ж розбещенiстю е втрата свободи, спричинена сощальною нерiвнiстю. Мислитель визнавав природну нерiвнiсть у силi та розумi, але у поеднанш з природною свободою вона позбавлена будь- якого сенсу. Цшшсного значення нерiвнiсть набувае лише в держав^ коли люди починають порiвнювати себе один з одним . Канта е категоричний ! Людина у Канта виступае найвищою цшшстю, сутшсть яко. Спираючись на два взаемозумовлених принципи — автоном! Людина сприймаеться як цшшсть не тшьки з огляду на утилiтарну систему взаемокорисних стосунюв, як агент певних полiтико- економiчних д. Такий аксюлопчний п. Кант, анал! зуючи сутн. Таким чином, з'являються нов. I в першу чергу це стосуеться того, що цшносп стали бшьш значущими, виходячи не з традицш, в! Зввдси й розумшня пол. Гегеля е розум i свобода. Держава — це «дшсшсть розуму», а найкращою з держав е та, «в якш найбшьше пануе свобода».
0 Comments
Leave a Reply. |
AuthorWrite something about yourself. No need to be fancy, just an overview. Archives
December 2016
Categories |